|
Роздирає лахміття ночі
Знов плететься крізь місто ранок
Сірий осені вісник
Мов жебрак що не бачив давно тепла...
І світанок без сонця заліпить багнюкою рани
Расно змочить дощем переростки зла
Біля шляху не спиниться, піде далі,до часу
Ступить в сморід смогом скопчених вулиць
І в гарячці впаде у життів прострацію
Сонні очі стулить
Яніна Ігнатенко
|
Закрити |